Коли близька людина через психічний розлад перестає розуміти, що підписує, кому віддає гроші і куди йде, родині потрібен не лише лікар, а й рішення суду. Від нього залежить, хто вирішуватиме за людину, хто розпоряджатиметься її пенсією і квартирою, а під час мобілізації ще й те, чи отримає опікун відстрочку.

Недієздатність і обмежена дієздатність: два різні рішення

Закон знає два ступені втручання, і родини їх часто плутають. Від того, про що ви попросите суд, залежать і права людини, і те, що отримаєте ви.

Обмежена дієздатність: людина зберігає частину самостійності

• Коли: психічний розлад, який істотно впливає на здатність усвідомлювати свої дії чи керувати ними. Або коли людина зловживає алкоголем, наркотичними, токсичними речовинами чи азартними іграми і через це ставить себе, сім'ю чи тих, кого зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
• Хто призначається: піклувальник.
• Що може людина: сама — лише дрібні побутові правочини. Усе інше — за згодою піклувальника. Пенсію, зарплату й інші доходи отримує піклувальник, якщо письмово не дозволить інакше.
• Відповідальність: за договори й заподіяну шкоду людина відповідає сама.

ст. 36, 37 ЦК України

Недієздатність: за людину вирішує опікун

• Коли: хронічний, стійкий психічний розлад, через який людина не здатна усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними.
• Хто призначається: опікун.
• Що може людина: жодних правочинів. Усі правочини від її імені вчиняє опікун.
• Відповідальність: за шкоду, яку завдала недієздатна особа, відповідає опікун.

ст. 39, 41 ЦК України

Обидва статуси діють лише з дня, коли рішення суду набрало законної сили. Ні довідка психіатра, ні група інвалідності, ні нотаріус людину недієздатною не роблять.

ч. 4 ст. 36, ст. 40 ЦК України

Хто може звернутися до суду і куди

Коло заявників залежить від того, про що просять суд.

• Про обмеження дієздатності: члени сім'ї, орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги.
• Про визнання недієздатною: ті самі, а також близькі родичі, навіть якщо не живуть разом із людиною.

Заяву подають до суду за місцем проживання людини. Якщо людина лікується в психіатричному закладі — до суду за місцезнаходженням закладу.

ч. 1 ст. 295, ч. 1, 3 ст. 296 ЦПК України

Що має бути в заяві

Суд не повірить на слово. У заяві треба описати конкретні обставини: як проявляється розлад, з якого часу, що людина вже втратила чи наробила (продала майно за безцінь, не впізнає рідних, не може сама поїсти чи прийняти ліки). До заяви одразу додається клопотання про судово-психіатричну експертизу з назвою закладу і переліком питань експертам.

ст. 297 ЦПК України

Експертиза — центральна точка справи

Без висновку судово-психіатричної експертизи суд справу не вирішить. Експертиза відповідає на два питання: чи є у людини психічний розлад і чи розуміє вона значення своїх дій та чи може ними керувати. Якщо людина явно ухиляється від експертизи, суд у виняткових випадках може ухвалою примусово направити її на експертизу — лише в судовому засіданні за участю лікаря-психіатра.

ст. 298 ЦПК України (примусове направлення — ч. 2)

На практиці експертиза — найдовший етап. Черги в експертних установах і стаціонарна експертиза можуть розтягнути справу на кілька місяців. Якщо родині потрібен результат до певної дати (наприклад, до кінця відстрочки), закладайте час із запасом.

Як проходить суд

• Справу розглядає суддя разом із двома присяжними в порядку окремого провадження: це не спір, а встановлення факту.
• У засіданні беруть участь заявник, представник органу опіки та піклування, а також людина, щодо якої розглядають справу, та її адвокат. Чи викликати людину особисто, суд вирішує з урахуванням її стану. Якщо вона в лікарні, участь можлива в режимі відеоконференції.
• Судові витрати в цих справах несе держава. Але якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно і без достатніх підстав, усі витрати стягнуть із нього.

ч. 4 ст. 293, ч. 1–3 ст. 299 ЦПК України

Що вирішує суд. Визнаючи людину недієздатною, суд у тому самому рішенні встановлює опіку і за поданням органу опіки призначає опікуна. При обмеженні дієздатності так само встановлюється піклування і призначається піклувальник. Замінити опікуна чи піклувальника можна пізніше: за заявою органу опіки або самого опікуна суд у місячний строк звільняє його і призначає іншу особу.

ст. 60 ЦК України; ч. 1, 2 ст. 300 ЦПК України

Хто може бути опікуном

• Опікуном чи піклувальником може бути лише повністю дієздатна фізична особа і лише за її письмовою заявою.
• Переважно призначають членів сім'ї та родичів, з урахуванням їхніх стосунків із людиною і реальної змоги виконувати обов'язки.
• Повнолітній людині можна призначити одного або кількох опікунів.

ст. 63 ЦК України

Чи може опікуном бути військовослужбовець. Довго суди відповідали «ні». Наприклад, у справі № 634/1126/23 (постанова від 04.12.2024) Верховний Суд погодився, що батько, який проходить службу, поки не може бути опікуном сина, бо не забезпечить постійного догляду. 22 червня 2026 року Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у справі № 305/1557/24 уточнила підхід: сама по собі служба за мобілізацією не є автоматичною перешкодою, бо перелік випадків, коли людина не може бути опікуном, у ст. 64 ЦК вичерпний. Від своїх попередніх висновків (справи № 716/662/24 і № 344/2344/24) палата не відступила: за її поясненням, відмови там ґрунтувалися не на самій службі, а на тому, що були інші люди, здатні здійснювати опіку. Тож суд має з'ясувати, чи є такі люди, і виходити з найкращих інтересів підопічного.

ст. 63, 64 ЦК України; постанова ОП КЦС ВС від 22.06.2026 у справі № 305/1557/24

Рішення діє не більше двох років

Це найчастіша пастка. Строк дії рішення про визнання недієздатною суд визначає сам, але не більше ніж на два роки. Щоб опіка не обірвалася, опікун або орган опіки має подати до суду клопотання про продовження не пізніше ніж за 15 днів до кінця строку. До клопотання додається новий висновок судово-психіатричної експертизи.

Прокрутіть схему вбік →

ч. 6–8 ст. 300 ЦПК України

Законопроєкт № 13355 пропонує переглядати такі рішення раз на 10 років замість двох. 18 березня 2026 року його підтримав профільний комітет. Поки закон не ухвалений, діє дворічне правило.

Відстрочка від мобілізації для опікуна

Закон прямо називає серед тих, хто не підлягає призову під час мобілізації, опікуна особи, визнаної судом недієздатною.

п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Що потрібно:

• рішення суду про визнання особи недієздатною;
• рішення (або та сама його частина) про призначення вас опікуном;
• ваші паспорт, РНОКПП і військово-обліковий документ.

Групи інвалідності в підопічного закон для цієї підстави не вимагає. Раніше норма стосувалася опікунів «особи з інвалідністю», і частина роз'яснень в інтернеті досі переказує стару редакцію. Чинна редакція п. 10 говорить лише про опікуна особи, визнаної судом недієздатною. Якщо в ТЦК чи ЦНАП вимагають довідку про інвалідність, просіть письмову відмову: її можна оскаржити.

Заява подається через ЦНАП або ТЦК за Порядком, затвердженим постановою Кабміну № 560. Відстрочку надають на строк дії підстави, тобто фактично до кінця строку дії рішення суду. Продовжили рішення — продовжуйте й відстрочку.

Якщо опіки немає, але є догляд. Інші підстави ст. 23 стосуються постійного догляду, а не опіки:

• за хворими дружиною (чоловіком), дитиною чи батьками — за висновком МСЕК, ЛКК чи експертної команди (п. 9);
• за батьками з інвалідністю I чи II групи (п. 13);
• за родичем другого ступеня з інвалідністю I чи II групи (п. 14).

Піклувальнику людини з обмеженою дієздатністю варто дивитися саме на ці підстави.

пп. 9, 13, 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Звільнення з військової служби

Якщо опікуном призначили людину, яка вже служить, під час воєнного стану вона має право на звільнення за сімейними обставинами. Підстава — необхідність здійснювати опіку над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»

На що звертати увагу:

• Інші опікуни. Якщо в рішенні суду кілька опікунів, командування посилатиметься на те, що опіку «здійснюють інші». Це питання краще продумати ще на етапі подання до органу опіки.
• Строк дії рішення. Рапорт із простроченим рішенням суду не задовольнять.
• Оскарження. Відмову командира в звільненні оскаржують в адміністративному суді. Тут вирішують документи: рішення суду, подання органу опіки, докази того, що інших опікунів немає.

А якщо недієздатною визнали саму військовозобов'язану людину

Рішення суду саме по собі не знімає людину з військового обліку: серед підстав виключення з обліку недієздатності немає. Придатність до служби визначає військово-лікарська комісія. Тут висновок судово-психіатричної експертизи і рішення суду — сильні медичні докази. Усі дії в ТЦК від імені недієздатної людини вчиняє опікун. Як оскаржити рішення ВЛК — у статті Оскарження ВЛК.

ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»; ч. 3 ст. 41 ЦК України

Поновлення дієздатності

Стан людини може покращитися. Якщо видужання або значне поліпшення підтверджене висновком судово-психіатричної експертизи, суд поновлює дієздатність, і опіка чи піклування припиняються. Заяву може подати опікун, члени сім'ї, орган опіки, сама людина або її адвокат. Обмежену дієздатність так само поновлюють, коли відпала причина: людина пролікувалася, перестала зловживати алкоголем чи азартними іграми.

ст. 38, 42 ЦК України; ч. 3, 4 ст. 300 ЦПК України

Чого не робити

ч. 3 ст. 39 ЦК України; ч. 3 ст. 299 ЦПК України; ст. 358 КК України

Також не варто:

• погоджуватися на «опікунство під ключ» без суду й експертизи — такого не існує, а гроші заберуть;
• пропускати строк продовження рішення;
• просити визнати людину недієздатною, коли їй досить обмеження дієздатності. Суд може відмовити, а людина втратить більше прав, ніж потрібно.

Часті питання

Скільки триває справа?

Найдовше триває експертиза. Від подання заяви до рішення зазвичай минає кілька місяців, у складних справах — до року. Сам розгляд після висновку експертизи короткий.

Чи платити судовий збір?

Судові витрати в цих справах несе держава. Стягнути їх із заявника суд може, лише якщо він діяв недобросовісно і без достатніх підстав (ч. 2, 3 ст. 299 ЦПК).

Людина відмовляється йти на експертизу. Що робити?

Суд може ухвалою примусово направити її на експертизу, але лише у виняткових випадках, коли вона явно ухиляється, і в засіданні за участю психіатра (ч. 2 ст. 298 ЦПК).

Чи дає відстрочку піклування над обмежено дієздатним?

Окремої підстави для піклувальника в ст. 23 немає. Можлива відстрочка за постійним доглядом (пп. 9, 13, 14 ч. 1 ст. 23), якщо є відповідні медичні висновки або група інвалідності.

Мене вже мобілізували. Чи можу я стати опікуном?

За постановою Об'єднаної палати КЦС ВС від 22.06.2026 (№ 305/1557/24) сама служба не є автоматичною перешкодою. Але суд перевірить, чи є інші люди, здатні здійснювати опіку, і чи реально ви можете її забезпечити.

Що буде з пенсією і квартирою підопічного?

Пенсію отримує опікун і витрачає її в інтересах підопічного. Продати, подарувати, обміняти, поділити чи заставити житло, землю, автомобіль або інше цінне майно підопічного опікун може лише з дозволу органу опіки та піклування (ст. 71 ЦК).

Коротко

• Недієздатність і обмеження дієздатності встановлює лише суд, на підставі судово-психіатричної експертизи.
• Опікун — при недієздатності, піклувальник — при обмеженні. Відстрочку й звільнення закон пов'язує з опікою.
• Рішення про недієздатність діє не більше 2 років. Клопотання про продовження — не пізніше ніж за 15 днів до кінця строку, з новою експертизою.
• Опікун має відстрочку (п. 10 ч. 1 ст. 23), а військовослужбовець — право на звільнення, якщо інші особи опіку не здійснюють.
• Служба сама по собі не є автоматичною перешкодою стати опікуном (ОП КЦС ВС, 22.06.2026).

Як ми ведемо такі справи:

• Сімейні справи;
• ТЦК, ВЛК, СЗЧ.

Якщо на адвоката немає коштів, перевірте, чи маєте право на безоплатного: Безкоштовний адвокат.